Монографія є першим узагальнюючим дослідженням хорового мистецтва на Дону, у якій розглядається історія поширення цього виду музичної практики та тенденції його розвитку протягом XVIII — початку XX століття. Вона створена на основі архівних документів та дореволюційних періодичних видань. Автор простежує процес формування як професійного, так і аматорського хорового виконавства, церковних хорів і навчання співу. У дослідженні висвітлюються явища, що мали місце на території колишньої Області Війська Донського, Таганрога та Ростова. Окремі розділи присвячені Архиєрейському хору, Військовій співочій капелі та Придворній співочій капелі в Таганрозі. У виданні вперше публікуються зведені у таблицях дані про хори при церквах, регентів, священників і вчителів, які навчали дітей співу. Книга розрахована на науковців, викладачів, студентів і виконавців, що вивчають хорове мистецтво та займаються практикою хорового співу.