Ця «легка п’єса для маленького театру», як назвав її автор у підзаголовку, вперше була поставлена 19 квітня 1911 року на сцені «Літл-театр». Відтоді її неодноразово ставили різні англійські театри. У Нью-Йорку її вперше виконали актори Театру комедії 16 вересня 1912 року. На сценах лондонських театрів комедія з’являлася як твір анонімного автора. Назву вона приховувала до 1914 року, коли п’єсу було опубліковано. У цій п’єсі Шоу розбирається зі своїми літературними опонентами. Перетворюючи комедію на майданчик боротьби з ворожою йому консервативною критикою, драматург одночасно у дусі «самоіронії» дає скептичну оцінку й власній діяльності. Такий задум вимагав досить складної драматургічної конструкції, подібної до «п’єси у п’єсі». Цей принцип драматургічного побудови відкрив можливість розгляду «п’єси Фанні» — твору Бернарда Шоу — з різних точок зору. Послеслов’я до п’єси — А. С. Ромм. Примітки до п’єси — А. Н. Ніколюкін.