«…Лис кивнув головою, обійшов навколо, оглядаючи техніку. Яка ж вона величезна! Щоразу складний механізм викликав у хлопця захват. Деталі так щільно і точно прилягали одна до одної, що було неможливо не дивуватися, як люди змогли придумати і з’єднати все це разом. Комбайн здавався Лису живою істотою, яка хворіє на свої дивні недуги. Його завдання — знайти ці хвороби і вилікувати їх. Лис лагодив і заспокоював машину, наче живу істоту, шепотів їй ласкаві слова, шукав місце несправності. Хлопець оглянув стойку, перевірив роботу желваків, натягувачів, вертела, а Михей чомусь все ще топтався поруч. — Що? — нарешті не витримав Лис. Лікування примхливого механізму вимагало концентрації, а дядько Михей своїми зітханнями відволікав і заважав знайти поломку…»