Еркюль Пуаро отримує запрошення на вихідні у маєток своєї знайомої, леді Енкеїтлл, що носить назву «Лощина». Прибувши на місце, детектив зауважує дивовижну скульптурну композицію, наче створену спеціально до його приїзду. Доктор Кристоу лежить поетично у калюжі яскравої червоної фарби, його дружина Герда стоїть над ним із пістолетом у руці, а інші гості застигають навколо у мовчазній тиші. Однак усе це — не мистецтво, а реальність: червона фарба — кров, а пістолет у руці у Герди — справжній. Тут сталося вбивство. Пуаро з’ясовує, що загиблий при житті вів досить заплутане особисте життя, і всі його «прив’язаності» зараз зосереджені у «Лощині». Всі докази вказують на дружину Кристоу. Але Пуаро відчуває: щось тут не так...