Ця праця є класичним зразком досліджень у галузі історії релігії. Тут релігійні ідеї подаються не лише у хронологічному порядку, а й об’єднані спільним розумінням різноманіття релігійного життя всіх культур і континентів. Еліаде майстерно володіє методами порівняльної антропології та демонструє загальні тенденції у розвитку релігійних ідей. Книга присвячена найдраматичнішому й найважливішому періоду в світовій історії релігій. Її назва, звісно, не охоплює всього екуменічного розмаїття матеріалу, викладеного у книзі: давній Китай і елліністичний Єгипет, європейські варвари (кельти й германці) та іранський дуалізм — у п’ятнадцяти главах цієї книги, здається, помістилося все багатство релігійного розвитку Старого Світу. Водночас назва має точний зміст і передає основний «стрижень» книги: формування світових релігій, релігій спасіння. Книга створює панорамний портрет релігій спасіння — від даосизму до християнського гнозису.