«Холодний дім» (англ. Bleak House)— дев’ятий роман Чарльза Діккенса, написаний у 1853 році, який відкриває період його художньої зрілості. У цій книзі автор змальовує всі прошарки британського суспільства епохи Вікторії — від вищої аристократії до світу міських підворітть, розкриваючи таємні зв’язки між ними. Початки й завершення багатьох розділів наповнені високою риторикою у стилі Карлейля. Зображення судового процесу в Канцлерському суді, виконане Діккенсом у гротескній, майже жахливій тональності, викликало захоплення таких авторів, як Франц Кафка, Білий Віктор та Володимир Набоков. Останній присвятив розбір роману лекцію з циклу про найвидатніші романи XIX століття. Як і більшість інших творів письменника, «Холодний дім» спершу виходив у вигляді щомісячних випусків (20 частин з березня 1852 до вересня 1853 року). У тому ж 1853 році він був опублікований окремою книгою з ілюстраціями Х. Н. Брауна. У 1854 році в журналі «Отечественные записки» з’явився перший російський переклад. Ілюстрації: «Фіз» (Х. Н. Браун) Переклад: Клягіна-Кондратьєва Меліта Іванівна Коментарі: Томашевський Б., Шестаков Д. — друге, переглянуте видання перекладу