Гійом Апполінер (1880–1918) — одне з найвизначніших імен у історії європейської літератури. Саме йому судилося завершити класичний період французької поезії та відкрити нові горизонти «ліричного свідомості». Віртуозний прозаїк, теоретик мистецтва, історик літератури, критик, журналіст і драматург — кожна сфера його творчості стала важливою частиною культури XX століття. У першому в Росії зібранні творів Апполінера вперше у такому обсязі опубліковані його художні та літературні критичні роботи, зокрема статті про Пікассо, про кубістів-художників і сучасних поетів. Третій том зібрання включає оповідання різних років, критичні нариси та статті автора.