«Шлях до спасіння. Короткий нарис аскетики» Феофана Затворника — одна з найвідоміших наставлень із морального богослов'я та аскетики. Сам Феофан Затворник починає цю книгу словами: «Остання мета людини — у спілкуванні з Богом, а шлях до неї — це віра, що йде в заповідях, за допомогою Божої благодаті. Лише б сказати: ось шлях! Іди! Легко сказати: ось шлях, іди! Але як це зробити?» Феофан Затворник розрізняв у християнському житті «три ступені, які за своєю суттю можна назвати так: перша — звернення до Бога, друга — очищення або самовдосконалення, третя — освячення. На першій — людина звертається від темряви до світла, від влади сатани до Бога; на другій — очищує храм свого серця від усього нечистого, щоб прийняти до себе майбутнього Христа Господа; на третій — Господь приходить, вселяється в серце і вечеряє з ним.» Автор книги, святий Феофан, — надзвичайна особистість і плідний письменник. Після роботи викладачем і керівником духовних навчальних закладів, члена Російської духовної місії в Єрусалимі, настоятеля російської посольської церкви в Константинополі, він у 1872 році пішов у затвор — звідси й прізвисько «Затворник». У цьому монастирському житті він пробуде до кінця земного життя — цілих 28 років. Проте сам Феофан Затворник стверджував, що він пішов у затвор «не з метою суворого подвижництва, а для безперешкодного книжного життя». За його словами: «Коли молитва стане настільки міцною, що все триматиме тебе в серці перед Богом, тоді й без затвора буде затвор…» Святий Феофан Затворник не писав спеціально догматичних праць. Основні теми його творів — моральне богослов'я та аскетика. До його спадщини належать численні коментарі до Святого Письма. Також він переклав багато праць давньохристиянської аскетичної літератури, зокрема «Добротолюбіє».