Повість «Чарівник» Набоков назвав «перших маленькою пульсацією «Лоліти»». Ця оповідь — передвісник знаменитого роману — була створена автором у 1939 році російською мовою, але побачила світ значно пізніше. Набоков згадував про неї лише через двадцять років, коли розбирав архів: «Тепер, коли зв’язок між мною і «Лолітою» порваний, я перечитав «Чарівника» з набагато більшою насолодою, ніж тоді, коли писав його, використовуючи як матеріал для «Лоліти». Це чудовий зразок російської прози — точної і прозорої…» За життя автора ця повість не була опублікована. Перший раз читачі змогли оцінити цей твір у 1986 році: він з’явився англійською мовою у перекладі Дмитра Набокова. Входячи до дуже обмеженого кола знову відкритої набоківської спадщини, «Чарівник» є яскравим прикладом тієї дивовижної оригінальної прози, яка виникла з-під пера Набокова-Сирина у його найзріліші — і останні — роки як романіста, що писав рідною мовою.