— Ура! Нарешті ми приземлилися! — з радістю вигукнула Єлена, дивлячись у вікно літака й хлопаючи в долоні разом із пасажирами. Це стала своєрідна традиція — дякувати за безпечний політ, коли літак сідає. — Ось ти який, Гарденмоен, — сказав Максим, також поглядаючи у вікно й хлопаючи. — Пішли, — покликав він, коли всі пасажири почали рухатися до виходу. — Піду, — погодилася дівчина. Це була їхня перша поїздка до Норвегії. З якихось незрозумілих причин останнім часом їх просто тягнуло до Скандинавії. Після довгих роздумів і сумнівів вони обрали саме цю країну. Молоді люди були братом і сестрою, однолітками. Максим — старший, Єлена — молодша. Тому й не дивно, що вони так дружили й намагалися всюди, за можливості, бути разом. І на цю подорож вони збиравись разом, відкладаючи гроші.