Сто років російської готичної новели — таку підзаголовок міг би мати цей збірник, що об’єднує імена настільки різних авторів. Відкривається він «Лафертівською Маковницею» А. Погорельського, вважається першим у вітчизняній літературі твором із містичним сюжетом, а завершується оповіданням А. Гріна «Сірий автомобіль». Готика стала популярною на початку XIX століття. Орієнтуючись на європейські зразки та звертаючись до народних казок і легенд, російські письменники 1820–1830-х років щедро віддавали данину цьому жанру. Серед них — А. С. Пушкін, Н. В. Гоголь, А. А. Бестужев-Марлінський і В. Ф. Одоєвський. У їхніх творах панує стихія надприродного: привиди, чаклуни, мерці, упирі та інша нечисть наповнюють сторінки книг. Але й пізніше інтерес до таємничого, ірраціонального й фантастичного у російській літературі не згасав, про що свідчать твори А. К. Толстого, І. С. Тургенєва, Н. С. Лєскова та інших авторів. Нове захоплення містикою припало на Срібний вік, коли своїх творів створювали А. І. Купрін, Ф. Сологуб, Л. Н. Андреєв та інші. Відомі зразки готичної прози гармонійно поєднуються на сторінках збірки з рідше друкованими творами.