Зигмунд Фрейд із юних років мріяв змінити світ, прагнув перемоги розуму та піднесення на п’єдестал слави. І справді, творчі особистості, діячі науки та прості мешканці минулого століття з азартом піддавалися модній течії — дивитися на людські бажання й вчинки очима Фрейда, аналізувати сни, досліджувати методи гіпнозу й розкривати сутність неврозів і страхів у житті та мистецтві. Психологія, медицина, соціологія, антропологія та література XX століття перейняли ідеї фрейдизму. Жоден інший вчений не мав такого впливу на суспільство. Він став засновником теорії психоаналізу та комплексу Едіпа, приніс нове й несподіване розуміння трактування несвідомого, впливу статевого інстинкту на психіку, співвідношення Я і Воно. Він показав, як маси змінюють індивіда, а той у свою чергу — впливає на психологію натовпу. Найповніше зібрано його ідеї у працях, що стали своєрідною хрестоматією й відображають основні погляди вченого.