Протягом багатьох років я спостерігав за нею. Хотів її. Жадав її. Але ніколи, жодного разу, не торкався до неї… До тієї ночі. Коли я здався й узяв те, що не належало мені. Невинна дівчина, за якою я спостерігав із тіні, перетворилася на спокусливу богиню, яка заслуговує на щось більше, ніж моя темрява. Один погляд. Одне дотик. Одна помилка. Вона не просто побачила мене… вона побачила крізь мене. Відкриття моєї особистості коштувало занадто дорого, і я був не готовий платити цю ціну. Але я помилявся. Вона підкорила мене своїм дотиком. Колись я пішов — і, знаючи, що для мене добре, зроблю це знову. Але мої найкращі наміри ось-ось будуть зруйновані… Коли я знаходжу її в єдиному місці, де їй не слід бути. Захищати її — означає ризикувати накликати гнів її родини. Чим довше я мушу тримати це в таємниці, тим менше мене турбує, скільки це може мені коштувати. І знаєте, що кажуть про погану поведінку? Те саме, що й про добрі вчинки… Вони не повинні залишатися безкарними.