Туманян глибоко розумів істину, що в мистецтві національне і загальнолюдське тісно пов’язані між собою. Лише через зображення життя та характеру рідного народу можна передати ідеї й ідеали, які будуть близькими й зрозумілими всім народам. Сам поет казав: «Чим ближче письменник до свого народу, чим глибше він занурюється у його фольклор, тим більшою є його велич і вселюдське значення його творчості». Принципи творчості Туманяна найбільш яскраво проявляються у його поемах і баладах. У поемі «Лореці Сако» зображена армянська патріархальна село з її устоями, звичаями та соціально-побутовими конфліктами.