Це солодке слово — помста. Він і не думав про це, але випадкова зустріч змусила його замислитися про те, щоб поставити своїх колишніх друзів, які вигнали його з бізнесу, у таку ж ситуацію, якою вони колись його наділили. Він поїхав далеко і думав залишитися там назавжди, але зрештою вирішив повернутися. Для цього йому потрібно стати більш жорстким, стати егоїстом, «немов дьявол», стати тінню, щоб звільнитися від тягаря минулого. Він відмовився від усіх особистих прив’язаностей, поставивши на карту все — наче у покерній грі, — вміння блефувати, не відкриваючися перед суперником. Свій план він має намір здійснити за один рік, повернувшись таємно. «— Не все втрачено, якщо ти тут. У тебе ще живі рани минулого, вони ніколи не загоюються. Глузують — кажуть, час лікує. Але час не лікує, він знімає гострий біль. Рани не заживають, особливо душевні. Вони болять у тебе, бо ти живий, а значить, живі й вони. У людині живе пам’ять минулого, і все закінчиться тоді, коли зупиниться серце, коли припинить текти кров.»