У 1936 році в Амстердамі вийшов роман «Лже-Нерон» — твір видатного німецького письменника Ліона Фейхтвангера, який незадовго до цього опублікував першу й другу частини епічної «Трилогії про Йосифа Флавія». Сюжет, який виник у процесі роботи над цим монументальним історичним полотном про давньоримського історика єврейського походження, надихнув Фейхтвангера створити окремий роман про долю гончара Терентія, який проголосив себе чудом врятованим імператором Нероном. І досі цей компактний, майже випадково з’явлений на світ роман залишається одним із найулюбленіших у творчій спадщині Фейхтвангера для багатьох його шанувальників. Роман «Йоффа і його донька», також увійшов у збірку, у багатьох сенсах є вершиною творчості автора. У ньому знову звучить єврейська тема, яка більш-менш очевидно простежується у більшості його творів. Однак цей роман — результат багаторічних роздумів про долю біблійного Йоффаї, що глибоко вразила автора ще в дитинстві, — про трагічне протистояння людини безглуздій змові обставин. «Йоффа і його донька» був опублікований за рік до смерті письменника.