У романах Мопассана, особливо в перших і найкращих з них — таких, як «Життя» (1883) та «Милий друг» (1885), — ми знайдемо ті ж, вже знайомі риси його творчості: глибоке зображення драматизму в повсякденному житті, природний, далекій від будь-якої риторики стиль оповіді, максимально чітке малювання соціального оточення, що формує характер героїнь і героїв — наприклад, Жанни, доньки небагатих поміщиків із «Життя», або шахрая Дюруа, який повернувся з військової служби з Африки без єдиної копійки… У коротких новелах Мопассана людська драма зазвичай показана лише в одній із найкомічніших або трагічних ситуацій, що підкреслює її необхідність. До книги додано ілюстрації.