Король Драмокл, правитель Глорма, прокинувшись, оглянувся навколо і не зміг згадати, де саме він знаходиться. Таке з ним траплялося досить часто, адже він звик засинати у різних кімнатах палацу, залежно від настрою. Королівський палац в Ультрагноллі був найзагадковішою спорудою людських рук на Глормі, а можливо, й у всій Галактиці. У цьому величезному будівлі налічувалося сорок сім власних королівських спалень. Крім того, у шістдесяти кімнатах Драмокл мав прилади для сну: кушетки, відкидні ліжка, розкладні дивани, повітряні матраци та інші пристосування на випадок, якщо захочеться взяти короткий перепочинок. Тому щовечора вибір ліжка був для нього справжньою пригодою, а пробудження — щоденною загадкою. Посівши і оглянувшись, Драмокл зрозумів, що провів ніч на купі подушок у одній із Косматих кімнат, названій так через пучки чорних волосся, що густо росли по кутах. Вирішивши проблему з місцем, король задумався про каву. Зазвичай це питання вирішувалося просто натисканням кнопки біля ліжка. У королівській кухні дзвенів дзвінок, і запускалася величезна машина «капучіно». Щойно дзвінок дзвенів, ароматний капучіно, підсолоджений за королівським смаком, мчав по мідних трубах довжиною кілька миль і лився з крана у будь-яку кімнату, де Драмокл хотів би випити кави. Однак цього разу Драмокл ночував у частині палацу, яка ще не була підключена до кавової мережі...