Книга «17 м/с» жодним чином не пов’язана з метеорологами, хоча саме семнадцять метрів за секунду — це швидкість вітру, при якій оголошують штормові попередження. «17 м/с» — це подорож життям на швидкості ураганного пориву вітру: Берлін, Кариби, Панамський перехід, Домініона, Британські острови, Південна Африка… Усе залежить від розмаху крил. Адже головне у цій книзі — це смішні й сумні, страшні й радісні метання збуреної, збентеженої, але вільної душі. «Запущені летіти з двору», стриптизери з Ліпецька, олігархи, геніальні художники, водопровідники, ілюзіоністи — збурені душі закручуються у вир ураганного життя. І ця життя, яка при першому погляді нагадує дантовський пекло, з висоти польоту шукаючих душ стає схожою на неймовірну, дивну казку без поганого копна. І все це злітає, мов лушпиння, коли піднімаєшся з швидкістю ураганного вітру вгору. І залишаєшся на сквозняку. В самотності. У передчутті любові…