Існують давно відомі книги про «Тибетські перлини» — К. Кілхема та П. Келдера. Виявилося, що вони схожі, але не зовсім однакові. Адже П. Левін у своїй книзі пропонує не просто примітивне викладення фізичних вправ, як у Келдера, і не власний варіант йоги Кілхема, а справді обґрунтовану систему енергетичного оновлення тіла і духу, здобуту, ймовірно, безпосередньо з перших рук. Тепер ви можете самі порівняти ці тексти. І справді, справжня східна система оздоровлення неможлива без філософської й медитативної складової. Всі спроби використовувати ушу, цигун, тайцзи чи йогу як звичайну гімнастику лише дискредитують їх у очах західної людини, яка їм обіцяє надприродні здібності та неймовірне здоров’я, але фактично не отримує нічого подібного. Між тим, концентрація на внутрішніх відчуттях енергії в тілі та обов’язкове використання дихання для її керування — це основи східних оздоровчих систем. Більш того, на Заході давно зрозуміли, що навіть звичайне силове тренування не можна проводити з розсіяною увагою і легковажним ставленням до дихання — у кращому разі ефект буде половинчастим, у гіршому — можна отримати травму або суттєво підорвати здоров’я. «Тибетські перлини» настільки ефективні, що дозволяють значно покращити здоров’я й підвищити енергетику організму навіть при механічному, бездумному виконанні. А що вже казати про справжній комплекс, який, як виявляється, складається з семи «перлин», і який насамперед базується на медитації та відчутті енергетичних потоків. Багато хто, почувши слова «енергія» й «медитація», відразу відмахуються і кидають книгу. Але з тибетською гімнастикою все ж варто пам’ятати, що вам не пропонують нічого надзвичайного — в принципі, потрібно лише зосередитися на виконанні вправ і правильно дихати. А «енергетичні» відчуття, якщо їх ще немає, з’являться самі по собі, і хвилюватися з цього приводу не варто. Крім того, «Перлини» дуже прості у виконанні і потребують набагато менше часу порівняно з будь-якими іншими східними практиками (при значно більшій ефективності та безпеці), тож гріх не спробувати їх освоїти — особливо коли здоров’я погіршується. Обіцяні результати досить серйозні, і хотілося б вірити, що це справді так. Звісно, як і будь-яка розсудлива людина, я ставлюся скептично до ідеї фізичного безсмертя — і взагалі не бачу в цьому сенсу. Але ідея омолодження або хоча б досягнення ідеального здоров’я дуже приваблива. Тут багато залежить від мотивації та віри. Те, що особиста картина світу інших людей дозволяє їм творити справжні чудеса з точки зору звичайної людини, давно вже не секрет (згадайте хоча б «Новий Завіт»). І шлях самовідновлення та омолодження може сам по собі змінити наш погляд на речі, ставши своєрідним каталізатором подальших успіхів — лиха не буває без початку! Що добре в цій книзі — автор показує, з якими труднощами та проблемами психологічного й фізичного характеру можна зіткнутися при освоєнні системи вправ і чому. Такі труднощі швидко охолоджують тих, хто до них не готовий, але той, хто знає, — озброєний. Врешті-решт, звичайна зарядка може спричинити болі у м’язах у слабкого й не звиклого до навантажень. А оновлення всього організму й повернення до молодості не можуть пройти без певних кризових моментів, і до цього потрібно ставитися спокійно. Є й так званий «тіньовий» аспект книги — автор у Москві проводить семінари (не книги!), рекламуючи їх і запевняючи, що у книзі (зрозуміло!) не все, і що він особисто надасть учасникам семінару «ключі» та підключить до якихось сфер. Це — стандартна практика у всіх езотеричних семінарах, починаючи від Симорона і закінчуючи Чжун-юань-цигуном: інакше звідки взяти стільки бажаючих купити товар? Зрозуміло, що у Мастера мають бути свої козирі. Але, відчувши на власному досвіді переваги «п’яти перлин», я не сумніваюся, що доповнені й удосконалені до «семи», навіть без магічних «ключів», вони все одно будуть набагато ефективнішими.