«Рейнеке-ліс» (1794) — епічна поема, яскравий звернення автора до традиції звірячого епосу, що сформувалася ще в середньовіччі. Це сатирична картина феодального суспільства. Під масками тварин у поемі зображені представники всіх станів: великі феодали — у образах ведмедя, вовка, барсука, а дрібна шляхта — зайці, курки, півні, синички. У центрі — хитрий лис, який завжди залишає своїх ворогів і противників ошуканими. «Рейнеке-ліс» — широка панорама феодального життя Німеччини, твір, пронизаний неприйняттям феодально-буржуазних порядків, що дають змогу одночасно гнобити народ і зловживати владою: і могутнім левам, і жорстоким вовкам, і хижакам «нового типу», які вміють приховувати свої злочини не грубою силою, а хитрістю та підступністю. Влада, що зловживає своїми правами, розбещеність духовенства, продажність суддів, ненаситна жага наживи «вершків світу» — це конкретні ознаки як середньовічної, так і сучасної реальності, проти якої спрямована сатирична гострота цієї поеми.