«Критика практичного розуму» — головний етичний трактат Іммануїла Канта, у якому він розвиває ідеї, викладені у «Критиці чистого розуму», та детально досліджує поняття категоричного імперативу — найвищого принципу моралі. За словами філософа, справжнє щастя можливо лише тоді, коли людина усвідомлює свою гідність і право на щастя. Це досягається лише виконанням обов’язку, тобто дотриманням морального закону. За Кантом, той, хто чинить так, незалежно від зовнішніх обставин, відчуттів і спонукань, стає справді вільним. Одним із провідних перекладачів творів Канта на російську був поет, літературознавець і критик Микола Матвійович Соколов (1860–1908). Переклавши основні трактати Канта, згодом він представив російському читачеві й інші його роботи. Переклади Соколова вважаються точними й повними, вони багато разів перевидавалися в радянський час. Як і інші книги серії «Великі ідеї», ця книга стане незамінною в бібліотеці студентів гуманітарних наук та для тих, хто прагне ознайомитися з ключовими творами та ідеями світової філософії й культури.