У монографії досліджуються радянсько-афганські відносини — один із найскладніших і найтрагічніших періодів у новітній історії двох держав. Автор аналізує вплив радянського фактора на розвиток соціально-економічних процесів та військово-політичну ситуацію в Афганістані, його роль у виникненні та масштабуванні кризи, у якій ця країна перебуває майже чотири останні десятиліття. Через призму таємних зв’язків КПРС і НДПА, діяльності радянської розвідки показується роль СРСР у квітневому (1978 року) військовому перевороті та приходу до влади в Афганістані ліворадикальних сил. В основу дослідження покладені матеріали афганських і радянських спецслужб, документи радянських і російських архівів, мемуари й інтерв’ю. Автор — учасник афганських подій 1985–1988 років, генерал-майор, кандидат юридичних наук, професор Академії ФСБ Росії.