Як і в інших містах, де вели літописання князівські, міські чи владицькі — у Пскові основна традиція літописання мала офіційне значення. Такі «літописці» (тобто літописи) служили інтересам князівства, міста, єпископської або митрополичої кафедри; іноді їх використовували як довідковий кодекс або доказовий матеріал. У них шукали підтверджень або виправдань політичних прав. У 1510 році псковичі мали дати відповідь послу великого князя московського (Третьяку); коли вранці задзвонив вечовий колокол, і дьяк московського князя Третьяка Долматов увійшов до вече, посадники й псковичі почали йому говорити: «Так нас писано в літописах, з прадідів і до сьогодні, і з прадідів і з батька, і з церквного поцілунка, з великими князями, що нам, псковичам, від нашого великого князя, який буде в Москві, і нам від нього йти ні в Литву, ні в Німеччину; а нам жити по старині, у вільній волі…» Літописні псковські відомості XV століття, ймовірно, вважаються записами, зробленими при церкві Святої Троїці, а також записями, запозиченими з особливих звітів або рапортів, що подавалися на вече як найважливіші документи міста Пскова, зберігалися у лаврах церкви Святої Троїці (див. Іконніков, «Досвід російської історіографії», т. II, кн. I, с. 799). Найдавніші з дійшли до нас псковські літописи створені у другій половині XV століття. Вони вже є складними пам’ятками, зведеними з різних джерел; наприклад, крім місцевого псковського літописання, у них міститься матеріал новгородсько-софійського зведення. Таким чином, псковські літописи мають своєрідний зв’язок із іншими російськими літописами: більшість із них за походженням і складом близькі між собою, незважаючи на те, що відображають різноманіття літературного й суспільно-політичного життя на протязі східноєвропейської рівнини — від Новгорода і Ростова до Галича й Києва. Псковські літописи, перш за все, — основне джерело для вивчення історії Пскова та його околиць. За змістом вони безпосередньо стосуються псковської землі й сусідніх країн, а в меншій мірі — інших земель давньої Русі. У будь-якому випадку вони можуть зацікавити історика Пскова.