Ця книга є практичним посібником для керівного персоналу підприємств, що займаються будівництвом і експлуатацією установок із виробництва та переробки деревної смоли й берестового дьогтю для виготовлення мастильних масел й горючих продуктів. У ній розглядаються лише ті апарати, які вже випробувані на практиці й завдяки своїй простоті можуть бути рекомендовані для будівництва. У книзі не торкаємося переробки скипидара на мастильні масла за методом С. А. Гордон, оскільки цей питання добре висвітлено в брошурі «Жидке паливо і мастила з деревини». Крім описаного способу отримання мастильних масел і горючих продуктів із деревної смоли й дьогтю, можуть застосовуватися й інші методи, що забезпечують досить гарну якість мастильних масел при зменшенні витрат на дефіцитні хімікати. У цій галузі ведуться активні дослідження в різних установах СРСР (у Москві — ЦНІЛХІ під керівництвом проф. А. А. Дерев’ягіна, проф. Тищенка й Рудакова; у Томську — проф. Тронов; у Свердловську — проф. В. Н. Козлов та інші). Запропонований тут метод отримання мастильних і горючих продуктів, розроблений у Комісії Академії наук СРСР із мобілізації ресурсів Уралу, Західної Сибіру й Казахстану для оборонних потреб, у Уральському лісотехнічному інституті та Уральському філіалі Академії наук, уже з 1942 року за активної підтримки Свердловського обкому ВКП(б) широко впроваджений у практику. Автотракторні парки багатьох підприємств Уралу й інших областей СРСР тривалий час забезпечуються мастильними продуктами, отриманими цим методом. З цього досвіду можна зробити висновок, що питання виробництва повноцінного замінника мінеральних мастильних масел на базі лісохімічної сировини вже вирішене. На завершення автор щиро дякує професору А. А. Німвицкому за допомогу в оформленні цієї книги, члену-кореспонденту Академії наук СРСР професору Н. І. Нікітіну, ученому секретарю Уральської комплексної експедиції АН СРСР М. К. Расцвєтаєву, професору К. С. Семенову та Е. Н. Ойстраху за зроблені зауваження під час перегляду рукопису.