Концепція відкритого суспільства базується на визнанні того, що наше розуміння світу за своєю природою є неповним. Кожен, хто заявляє, що володіє істиною у найвищій інстанції, безпідставно претендує на неї, а реалізувати цю істину може лише шляхом нав'язування своїх поглядів незгодним. Наслідком такого примусу стає закрите суспільство, у якому свобода думки й свобода висловлювання пригнічені. Навпаки, якщо ми готові визнавати, що можемо помилятися, то маємо шанс досягти кращого розуміння реальності, хоча й ніколи не отримаємо абсолютної істини. Діючи на основі цих переконань, ми можемо створити суспільство, відкритого для безперервного вдосконалення. Відкрите суспільство ніколи не стане ідеальним, але воно має одне велике достоїнство — у ньому гарантовані свобода думки й слова, а також широкі можливості для експерименту й творчості.