Введенський, А. Релігійне свідомство язичництва. Досвід філософської історії природних релігій. Том 1: Основні питання філософської історії природних релігій (Пролеґомени). Релігії Індії. М.: Університетське видавництво, 1902. — 752 с. Ця праця є докторською дисертацією, написаною з метою «сприяти звільненню сучасного християнського свідомості від оманливих привидів язичництва». За словами автора, критерієм у оцінці будь-яких вірувань є «істина буття Божого», у багатоаспектних стосунках з якою перебуває релігійне свідомість. Введенський вважав, що для язичницького («природного») свідомості буття Божого відкривалося лише частково, він критикував особливості й недоліки «хибної релігійної життя», розуміючи її як «світову трагедію віри». У цій роботі розвинуті ідеї щодо релігійного свідомості, які розробляв учитель Введенського — В.Д. Кудрявцев-Платонов, у циклі «З читань з філософії релігії». Універсальна ідея релігійного розвитку, запропонована Кудрявцевим-Платоновим, у Введенського постала у концепції «природного» релігійного свідомості, спрямованого на пошук позитивної релігійної істини, але поступово що приходить до повної деградації.