Цикл лекцій, прочитаних Гайдеггером у 1955–1956 роках, присвячений аналізу простого й на перший погляд незначного положення про основу. Гайдеггер послідовно й переконливо доводить, що це положення — «Нічого не існує без підстави» — є найвищим фундаментом будь-якого мислення й уявлень і визначає всю історію західноєвропейської філософії, а разом із нею й шляхи розвитку технічної цивілізації. Гайдеггер методично простежує трансформації, яких зазнає це положення — від його латентної формулювання Аристотелем до чіткої й категоричної формулюваної Лейбніцем. Він встановлює, що, говорячи про підставу, це положення одночасно, хоча й неявно, але у всіх без винятку випадках стосується буття. Тому питання про основу набуває особливого значення для прояснення сутності буття — теми, яка завжди перебувала в центрі уваги Гайдеггера. Він вважав, що саме це питання є єдиною справжньою філософською проблемою, яка, однак, утікла від традиційної метафізики і тому в наш час потребує нового осмислення. До збірки увійшли також короткі тексти й фрагменти робіт Гайдеггера, що належать різним періодам його творчості. Книга адресована широкому колу читачів, які цікавляться як історією філософії загалом, так і найважливішими напрямами й тенденціями філософії XX століття.