Москва: Подворье Свято-Троїцької Сергиевої Лаври, 2001. — 56 стор. Ця книга розповідає про передвизначеність подвижництва, про його устої та правила для тих, хто прагне духовної боротьби — як у спільноті, так і у відлюднику. Зміст: Про подвижництво Про Божий суд Про віру Передвизначеність подвижництва Слово про подвижництво та заохочення до відмови від світу і до духовного досконалення Перше слово про подвижництво Друге слово про подвижництво Третє слово про подвижництво Про те, що молитва має бути пріоритетом над усім іншим Про пильність над думками та те, що тіло не є злом, як вважають деякі Про обережність у зустрічах із жінками Про те, що стриманість слід вимірювати силою тіла, і що фізична праця — це прекрасна і законна справа Про те, що подвижнику слід займатися відповідною йому працею Про те, що подвижнику не слід без обережності проводити час із різними людьми Про те, що не варто часто і необачно виходити за межі обителі Про те, що не слід давати волю і необмежений доступ мандрівним подвижникам, але потрібно бути обережним і з ними Про те, що подвижнику не слід домагатися вибіркового голосу чи керівництва над братією Про те, що з марнославства не слід заздрити добрим справам Про правильне використання слова у часі Про те, що подвижнику не слід жартувати Про кроткість і про те, як у серці з’являється любов Про розсудливість Про віру і надію Про смиренність Як у душі виникають хитрі думки Про тих, хто дотримується подвижницького правила у спільноті Про те, що подвижник має приступати до подвигу з твердою рішучістю та послухом Про те, що не слід домагатися розмов із мирськими родичами або турбуватися про їхні справи Про те, що не слід відриватися від духовної братії Про послух — у більшій мірі Про те, що подвижнику слід із великим старанням виконувати низькі роботи Про те, що подвижнику не слід прагнути до честей і відзнак Про простоту й скромність у харчуванні Про те, що для прагнучого до досконалості вихід із обителі не принесе шкоди Про те, що подвижнику не слід мати власні заняття Про те, що настоятель має з батьківською доброзичливістю організовувати життя послушників Про те, що у спільноті подвижників не слід будувати дружніх зв’язків між двома або трьома братіями Про те, що подвижнику не слід турбуватися про вибір одягу й взуття Про те, що настоятель має враховувати фізичні сили підлеглих і приховувати свої власні можливості Про те, що брати не повинні засмучуватися, коли слабші отримують милостиню Про те, що настоятелі не мають давати волю тим, хто залишає спільноту, і приймати їх назад у обитель Про те, що подвижник, що живе у братстві, не має здобувати нічого мирського для себе особисто