«З того часу, як виповнилося мені двадцять років, я спостерігаю за всім, що відбувається в обох столицях, східній і західній[1], і я бачу, як поступово рідшають житла в західній столиці: вона чи не близька до запустіння. Люди покидають її, новоселів же немає як ні, будинки старіють, а нові не зводяться. У ній мешкають лише ті, кому перебратися нікуди, і ті, хто своєї бідності не соромиться. Ну і, мабуть, ті, хто знає ціну усамітнення, хто спрямований до невідомості: адже тут їм не треба віддалятися в гори, повертатися до полів. Якщо хтось має намір помножити своє майно, хто зайнятий вигодою, той не проживе тут і дня…» Переклад: Віктор Санович