М.: Акваріум-Принт, 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-98435-932-0. Це збірка коротких оповідань, основаних на реальних подіях, людях і тваринах, які у них брали участь. Частина історій трапилася давно, ще на початку 70-х років, інші — зовсім недавно, учора. Усі імена людей і клички тварин залишилися без змін. Все, що тут написано — правда. Чому я вирішила писати про це? З кількох причин. По-перше, мені дуже пощастило спілкуватися з цікавими людьми, які мають різні таланти і духовно багаті. Мій науковий керівник і наставник — відомий ученний Леонід Вікторович Крушинський — саме його вплив підштовхнув мене до вивчення зоопсихології. Не менш важливим для мене був і мій інший учитель — Таріел Вараламович Габідзашвілі. Віртуозний тренер, який розуміє найтонші рухи душі будь-якої тварини, Тарик показав мені техніки спілкування, дресури та рутини роботи. По-друге, мені вдалося поєднати хобі — інтерес до тварин, їхньої поведінки та звичок — із професійною діяльністю. Впродовж десяти років, навчаючись і працюючи на Біологічному факультеті МДУ, я спілкувалася з різними звірами. У них були різні характери і долі; траплялися й кумедні ситуації, і трагедії. Багато з цих історій назавжди залишилися в пам’яті, і я не раз розповідала про них друзям або використовувала як приклади на лекціях з психології собак. Переходити до професійного собаководства і розведення тварин у племінних розплідниках мені допомогло не менше, ніж наукові дослідження в університеті. По-третє, за двадцять років я написала чимало серйозних навчальних посібників — статей і книг — для аматорів і професійних кінологів. Наскільки можу судити, вони користуються популярністю. Однак мої близькі друзі — Олег і Лариса Токарі — наполегливо радили мені викласти на папері не лише практичні поради, а й ті самі історії з минулого. Сподіваюся, вони не будуть розчаровані. І нарешті, остання причина. Нашим улюбленцям — собакам і котам — відведено дуже короткий вік. Скільки з них назавжди йде з нашого життя за час існування одного людського покоління! Але я хочу вірити, що доки ми пам’ятаємо своїх тварин, вони залишаються з нами. Тому ця книга — ще й спроба зберегти пам’ять про тих чотириногих братів і сестер, яких я знала і любила.