Журнал «Успіхи фізичних наук», 1964, т. LXXXIII, вип. 4. Переклад статті Е. Вігнера «Симетрія та закони збереження», Physics Today 17, 34 (1964). Питання симетрії, інваріантності й закони збереження відігравали важливу роль у мисленні фізиків від часів Галилея й Ньютона, а можливо, й раніше. Однак у класичній механіці ці питання не мали принципового характеру і, тим паче, не були її основою. Вперше Ейнштейн у яскравій і чіткій формі висловив постулати про симетрію простору, про еквівалентність напрямків і точок простору, а також про рівнозначність рухомих і спокійних систем координат. У зв’язку з моделлю атома Бору важливе значення набула теорема про збереження моменту імпульсу. Більше того, ще у 1904 році Хамель встановив фундаментальний зв’язок між законами збереження й основними симетріями простору і часу. Події, закони природи, принципи інваріантності. Геометричні й динамічні принципи інваріантності. Геометричні принципи й закони збереження. Динамічні принципи інваріантності. Бібліографія (23 позиції).