Журнал «Успіхи фізичних наук», 1986, т. 150, № 1, с. 171–172. Эрнст Карл Герлах Штюкельберг (1905–1984) — один із найвидатніших теоретичних фізиків ХХ століття. Штюкельберг був одним із перших — якщо не першим — хто ще у 1934–1935 роках почав усвідомлювати та пропагувати ідеї, що згодом лягли в основу методу перенормовок. У 1948–1949 роках, співпрацюючи з учнями, він запропонував і почав розробляти новий спосіб побудови матриці розсіяння, який ґрунтувався не на розв’язанні рівняння Шредінгера, а на чітко сформульованих фізичних умовах релятивістської інваріантності, унітарності та причинності. Найбільшим досягненням Штюкельберга стала спільна з А. Петерманом знахідка особливої групи перетворень у перенормованій квантовій теорії поля (1953), яку вони назвали «групою нормувань».