М.: Научний світ, 2009 — 195 с. Монографія присвячена палеогеографії, біогеографії та кайнозойській історії північного краю Тетісу в процесі зменшення глибоководних басейнів і розвитку епіконтинентальних шельфових морів, реконструйованих на основі створених неогеографічних карт. Розглядається історія біот і сформовані уявлення про геодинаміку й тектоніку плит. Обраний інтервал — від пізнього еоцену до кінця раннього міоцену — охоплює близько 22 мільйонів років і відповідає періоду формування внутрішньоконтинентальних басейнів Паратетісу, що виникли з системи окраїнних морів внаслідок орогенезу альпійської складчастості. Область дослідження охоплює всю територію поширення морських, солонуватих і континентальних осадків палеогена й неогена північного краю Тетісу — від Передальпійського прогину до Аральського моря й Тянь-Шаню. Детальніше розглянута менш досліджена Евксинсько-Каспійська зона. При палеосинаптичних реконструкціях тектонічно активного Альпійського складчастого поясу, де первинне залягання осадків було порушено, ключовими були палеобіогеографічні дані, оскільки ареали основних груп викопних визначалися палеогеографією й геодинамікою.