Монографія присвячена палеогеографії, біогеографії та кайнозойській історії північного краю Тетісу в процесі редукції глибоководних басейнів і розвитку епіконтинентальних шельфових морів, реконструйованих на основі створених неогеографічних карт. У роботі розглядається історія біот і сформовані уявлення про геодинаміку та тектоніку плит. Вивчений інтервал — від пізнього еоцену до кінця раннього міоцену — охоплює близько 22 мільйонів років і відповідає періоду формування внутрішньоконтинентальних басейнів Паратетісу, що виникли з системи окраїнних морів внаслідок орогенезу альпійської складчастості. Територія дослідження охоплює всю область поширення морських, солонуватих і континентальних осадків палеогена та неогена північного краю Тетісу — від Передальпійського прогину до Аралу й Тянь-Шаню. Детальніше розглянута менш досліджена Евксино-Каспійська область. При палінспастичних реконструкціях тектонічно активного альпійського складчастого поясу, де початкове залягання осадків порушене, ключову роль відігравали палеобіогеографічні дані, оскільки ареали основних груп викопних визначалися палеогеографією і геодинамікою.