Санкт-Петербург: Видавництво редакції «Вісника Знання». — 1905. — 50 с. Професор В. Гааке (с. 3): Ця книга має на меті ознайомити нас із людськими расами, тобто з різними породами людей. І вже з першого кроку ми стикаємося з питанням, на яке — треба признатися — відповісти не так просто: що таке людська раса, що таке раса або порода загалом? (с. 48) Таким чином, ми бачимо, що у природі поступово відбувається процес змішування рас. «Люди, — підсумовує проф. Гааке, — не рівні між собою, одні від природи вищі, інші нижчі. Таке становище спостерігається не лише в Америці, Африці, Австралії, де триває процес заселення європейцями нижчих за статусом корінних мешканців, але й у Німеччині. Однак, нехай нас Бог убереже від тих благодійників народу, які прагнуть це змінити». Критикуючи погляди В. Гааке, редактор цієї книги, інтернаціоналіст В. В. Бітнер на стор. 48 зазначає: Поважаний ученый [В. Гааке], як бачать читачі, вторгається тут у сферу, де його авторитет втрачає силу, де його слово не підкріплюється знанням, а лише почуттям. І це почуття — не з найкращих. Це низьке, егоїстичне прагнення відображається у внутрішній політиці офіційної Німеччини, яка переслідує поляків та інших слов’ян. І «наука» (звісно, не справжня) починає шукати виправдання цій політиці людоненависництва, вказуючи на нібито небезпеку, яку культура нібито зазнає з боку «нижчої раси». Але панове вчені такого типу, не кажучи вже про безнравственність такої фальсифікації наукових фактів, цілком забувають, що майже всі великі люди походять від «змішаної крові». Ні, всі люди рівні! Якщо ж деякі відстали у своєму розвитку від інших, то благороднішою задачею найкращої, більш розвиненої частини людства має бути постійне прагнення допомогти меншому брату, підняти його до себе, а не відштовхувати. Так говорить серце, так стверджує і справжня наука.