У монографії узагальнено та систематизовано результати досліджень струйних систем підвищення підйомної сили крил, виконаних у ЦАГІ, а також опублікованих у вітчизняних і закордонних виданнях за останні 30–40 років. Розглянуто системи керування прикордонним шаром і циркуляцією за допомогою тангенціального вдування струй на крило, закрилки та заокруглену циліндричну хвостову частину крила, струйні та ежекторні закрилки, системи вдування струй над крилом і з його торців, а також способи керування штучно створюваним відривом потоку на крилі. Наведено результати експериментальних досліджень струйних систем на крупномасштабних моделях і натурних літаках різного призначення, виконаних у великій аеродинамічній трубі Т-101 ЦАГІ, а також на профілях і крилах різної форми у інших довоєнних і сучасних аеродинамічних трубах. Описано методи розрахунку аеродинамічних характеристик крил із струйною механізацією та наведено порівняння результатів розрахунків із експериментальними даними. Монографія призначена для розробників авіаційної техніки та науково-технічних працівників, що спеціалізуються в галузі аеродинаміки літальних апаратів. Вона може слугувати довідником і навчальним посібником для викладачів, аспірантів і студентів авіаційних вищих навчальних закладів, а також для всіх, хто цікавиться авіацією.