Ця книга містить лекції з теорії крила, прочитані протягом кількох років студентам Саратовського, Свердловського та Московського університетів, із незначними доповненнями. Теорія крила в сучасному стані розвивається у двох напрямках, що кардинально відрізняються методами дослідження. По-перше, ця теорія значно поглибилася у випадках, коли крила рухаються зі швидкостями, значно меншими за швидкість звуку; у такій ситуації можна з високою точністю знехтувати стисливістю повітря і розглядати його як несжимаєме середовище. Цю частину теорії крила можна назвати гідродинамічною теорією крила. На сучасному етапі ця частина теорії в основних рисах майже завершена. По-друге, у наш час, переважно через швидкий ріст швидкостей польоту сучасної авіації, активно розвивається теорія крила для швидкостей польоту, близьких або навіть більших за швидкість звуку. Цю частину теорії можна назвати газодинамічною теорією крила. Вона різко відрізняється від гідродинамічної теорії методами дослідження, зокрема застосовуваним математичним апаратом, і, незважаючи на значні досягнення сучасних, переважно радянських учених, ще залишається досить далекою від завершеного стану. Ця книга присвячена гідродинамічній теорії крила; автор сподівається надалі продовжити ці лекції другою частиною курсу, присвяченою газодинамічній теорії крила.