Святитель Феофан Затворник (1815—1894) — видатний російський духовний письменник кінця XIX століття. Будучи учасником Палестинської місії, ректором Санкт-Петербурзької духовної академії, єпископом Тамбовським, а згодом Владимирським, і провівши 22 роки у затворі Вишенського монастиря, він дарував людям, яким був посланий Богом, свої духовні поради. Зайшовши у монастирську затвору, святитель відійшов від особистих спілкувань, але завдяки цьому світ його писань, що виходили й перевидавалися, поширювався по всій Росії. Вийшли його численні переклади святих Отців — «Добротолюбіє», «Слова преподобного Симеона Нового Богослова» та інші. Особливе місце у творчості Феофана Затворника, а також у духовній літературі останніх двох століть, займає праця «Тлумачення послань апостола Павла». Цими «Тлумаченнями» він ніби повертає нас у часи первохристиянства. Під благодатним поглядом святителя Феофана послання апостола Павла відкриваються для нас із дивовижною новизною й глибиною, переосмислюючи шлях нашого духовного зростання і ставлячи нас внутрішньо перед мудрістю Творця. Святитель, наповнений благодаттю, глибоко пояснює нам одкровення апостола про Таїну втілення Божого, про викуп людини через Хрестові страждання, про створення Церкви — Тіла Христового, про причеплення людини до Тіла Христового в Таїнстві хрещення, а також про участь усіх Лиць Святої Трійці у Божому Домострої. Православна церква відзначає пам’ять святителя Феофана Затворника Вишенського 10 (23) січня та 16 (29) червня (Перенесення мощей).