Війни й революції досі визначають обличчя ХХ століття, ніби ці події не поспішають виконати відоме ленінське передбачення про те, що ХХ століття — це століття «війни й революцій». У політичній ситуації нашого часу, яка загрожує повним знищенням у війні та водночас не дає згаснути надії на звільнення людства через революцію, й досі залишається актуальним важливе питання, яке з самого початку нашої історії визначало основний зміст політики: свобода чи тиранія? У тій мірі, в якій насильство переважає у війнах і революціях, вони в строгому розумінні слова виявляються поза політикою, і це відбувається навіть незважаючи на ту роль, яку вони відігравали протягом усього людського історичного шляху. Значущість цього факту й досі полягає у визнанні того, що політичні взаємини не виникають самі по собі й завжди, там, де живуть люди разом, — це результат свідомого вибору, а також у тому, що існують явища, які, хоча й можуть виникати в строго історичному контексті, насправді не є політичними і навіть можуть зовсім не мати стосунку до політики.