Цікавість і активне обговорення викликала інтерпретація особливостей ісламського банкінгу, зокрема ставлення до відсотків за позиками. За основу взято твердження, що згідно з ісламською поліекономікою, гроші самі по собі не є товаром, який можна продати й отримати прибуток. Можна сказати, що в стислій формі ідея цієї дискусії відображена у достовірному хадисі, наведений імамом Ахмадом: «Як прекрасно, коли у хорошої людини є хороші гроші!» Декларуючи прагнення до економічної системи, заснованої на справедливості, іслам вважає, що гроші не можуть самі по собі зростати, коли їх позичаєш під відсотки. Для примноження капіталу потрібний дохід від використання інших факторів виробництва — праці, підприємницького таланту, землі, а не просто від володіння грошима. Тобто гроші — це засіб для створення нової вартості, а не товар, з якого можна отримати прибуток.