Геннадій Самойлович Гор опублікував своє перше оповідання ще в 1925 році. Комсомольський журнал «Юний пролетар». У тридцятих роках з'явилися його книги про народи Крайньої Півночі: «Ланжеро», «Неси мене, річка», «Великі ялицеві ліси». У повоєнні роки письменника привернула велика і складна тема: він став писати про наукове пізнання світу, про життя і творчість радянських вчених. Роман «Університетська набережна», повісті «Однофамілець» і «Помилка професора Орочева» розкривають світ наукових інтересів, ставлять моральні та інтелектуальні проблеми, характерні для нашої епохи. Свою першу науково-фантастичну повість «Докучливий співрозмовник» Геннадій Гор опублікував у 1961 році. Вона перекладена багатьма іноземними мовами і викликала відгуки в радянській та зарубіжній пресі.. Потім вийшли в світ кілька науково-фантастичних повістей і оповідань на теми, пов'язані не тільки з освоєнням космосу, з науково-технічною революцією, але і з революцією у свідомості сучасної людини, викликаної соціальним і науковим прогресом. У пропонованій увазі читачів книзі науково-фантастичних повістей і оповідань автор ставить перед собою і нові завдання. Його цікавлять не тільки наука і техніка, але в першу чергу емоційний внутрішній світ сучасної людини, що тримає іспит на громадянина майбутнього. В оповіданнях і повістях цієї збірки ставляться філософські проблеми, актуальні для нашого часу, коли людина, швидко змінюючи світ, змінює і самого себе.