Цілі століття мистецтво і міфи кельтів надавали потужний вплив н а культуру народів Європи. У XVIII і XIX століттях поети і художники епохи романтизму, Пристрасно закохані в сутінок, містику і магію, славили кельтську старовину, сприймаючи її як шанс ностальгічної втечі з епохи індустріальної революції у фантастичний місячний світ, яким керувала природа та її духи, Світ, населений героїчними воїнами, світлошкірими дівами і одягненими в білі мантії друїдами. Сьогодні кельтська культура як і раніше владно тягне до себе, пробуджуючи нашу фантазію. Кельтське мистецтво, і особливо ювелірне, набуло зараз воістину світову популярність.. Його абстрактні візерунки, хвилеподібні форми і лінії, що переплітаються, немов таять секрети невідомої язичницької епохи. Та ж магічна аура оточує і кельтську літературу: оповідачі переносять нас з реального світу в чарівну країну фей, чаклунів, героїв і чудовиськ, і фантастичні легенди здаються нам правдоподібними. Важко не піддатися чарам цієї культури. Втім, наш образ кельтського минулого сам по собі є міфом, що сформувався під впливом романтичної «кельтоманії». І якщо ми дійсно хочемо щось дізнатися про кельтське суспільство, знайомлячись з його мистецтвом і міфологією, нам перш за все необхідно звільнитися від розхожих сучасних уявлень про кельти.