У сучасних умовах проблема лікарської стійкості мікроорганізмів набула глобального характеру. Полірезистентні мікроорганізми є причиною виникнення важких форм внутрішньолікарняних гнійно-септичних інфекцій (ГСІ), викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами, а також різноманітних інфекційних захворювань (туберкульозу, дизентерії, сальмонельозів). Нераціональна антибіотикотерапія збільшує терміни перебування хворих у стаціонарах, призводить до серйозних ускладнень і летальних наслідків, завдає істотного економічного збитку. Це диктує необхідність впровадження в роботу клінічних епідеміологів і бактеріологів комплексу аналітичних досліджень і організованих заходів з проведення динамічного моніторингу за структурою і рівнем лікарської стійкості мікроорганізмів. Антибіотикограми збудників, виділених від пацієнтів, повинні реєструватися не тільки в лабораторних журналах і історіях хвороби, але і формувати базу даних і використовуватися різними фахівцями...