Оповідання. День видався важким. Виходячи з підземки, Макс відчував, як, струсивши сніг, що налип, переступить поріг квартири. А там уже чекають приготовлена домашнім роботом вечеря і диван, готовий прийняти втомлене тіло, як тиха гавань пошарпану бурею каравелу. Скинувши денні турботи, він припаде до м'якого лону. Подушки трансформери послужливо приймуть форму тіла. Розумна спальня сама перейде на м'яке нічне підсвічування і з настінних телеекранів поллються 3D картинки. Не залишаючи свого ложа, він порине у яскравий світ пригод та подорожей. З кімнати дружини, вторячи завиванням завірюхи, долітатимуть репліки та зітхання жіночих серіалів, а з дитячої вереск гальм, хлопки пострілів та гуркіт вибухів.