«Фізичне, інтелектуальне та моральне виродження людського роду» Б. А. Мареля і «Квіти зла» Ш. Бодлера з'явилися в 1857 році. Вони були опубліковані в епоху, що проголошувала прогрес і теорію еволюції Ч. Дарвіна, але при цьому представляли песимістичне бачення еволюції людства. Праця Мореля вперше внесла у французьку медичну науку поняття фізичного «виродження»; вірші Бодлера виявилися провісниками декадансу у європейських літературах. Ретроспективно ми можемо констатувати, що збіг у датах появи цих двох текстів свідчить про виникнення у другій половині ХІХ століття нового культурного дискурсу. Виявляючи виворот прогресу, він розвивався під знаком зближення теорії виродження з практикою декадансу в мистецтві.