Поема для тих, хто хоче побачити божественну красу у повсякденності та готовий заплатити за це. Через діалоги головної героїні з її німфами відкриваються рівні сприйняття реальності, пронизані музичністю рваних рядків та розріджених ритмів міста, комп'ютерних кодів, уривків новин. Її не треба читати, треба чути. У центрі – опис спілкування героїні з німфами, Богинями Вогню, Річки та Землі у кількох вимірах. У нашому світі вони глухонімі дівчата, які говорять через рекламні банери, написи на склі та фрази випадкових перехожих. На рівні вище – вони грають у комп'ютерну гру "Полювання за камеліями", де вирощують мрії, служать Золотоволосою Пані-Весні у летаргічному сні та захищають героїню від Князя. Перехід між рівнями супроводжується болем і набуває фізичного втілення у віршах.