Ця книга відноситься до розряду нової епохи думки і жанру, оскільки певного жанру в ній просто немає. У ній йде міркування про суб'єктивізацію нашого світу, що розглядаються з різних точок зору, не мають точного висновку чи рішення. Це міркування чи можлива автобіографія, але залишається питання, чому ж у цієї книги немає певного жанру? Для того, щоб наштовхнути читача на посил автора можна вказати про те, що наші ідеї всі різні і не мають точної структури, і в даній проведена та ж паралель, тобто передається смислова ідея через різні літературні жанри лаконічно, саме тому, можливо, це нова епоха думки.