Залишивши позаду просочені кров'ю сторінки Лібер Кхорн, ми з легкістю і дбайливістю переходимо до Лібер Слаанеш, книгу, присвячену Владиці Збочень і Володарю Захоплення Боллю. Вирішивши ще раз перечитати зібрані раніше сторінки цієї книги, яка після публікації зберігалася в свинцевій скриньці, я помітив, що з листами її паперу відбулися незначні зміни. Роздрукувавши її, я відчув тонкий аромат, що походив від неї. Спочатку цей аромат мені здався дуже приємним, я відчув навіть деяку легкість, коли він проник у мої легені. Однак після кількох вдихів я відчув тупий біль позаду очей, і хвилі нудоти почали вивертати мене. Те, що було п'янкими духами, миттю стало кислятиною. Робота з рукописом знову стала жахливою мукою. Я відчував бачення, що турбують і збуджують однаково, і сон став неможливий для мене. Коли ці сили повністю оволоділи мною, мої мрії заповнилися гидотою і розпустою. Я був невимовно щасливий, коли все нарешті закінчилося. Кажуть, що один із екземплярів цієї книги потрапив у лапи культу демонопоклонників із Вольфенбурга. Вони наклали на нього своє брудне чаклунство і навіть обернули книгу в шкіру демона, так що тепер навіть торкнувшись цього тому означає проклясти себе. Тому читайте цю книгу на власний страх, побоюючись за свою мораль, яка може не встояти перед спокусами, що лежать перед вами...