Оглядаючись на події тих днів, я розумію, що мав це передбачити. Пейдж не подобалося, що я поїхав до університету далеко від дому. Однак так було б лише два роки. Потім вона приєдналася б до мене. Мені здавалося, що ми без проблем переживемо це. У нас були міцні відносини. Але вона ненавиділа відстань, що розділяє нас. Ненавиділа те, що ми не можемо щодня бути поряд. Скаржилася, що я рідко приїжджаю додому. Ненавиділа все це місяцями, адже єдиним нашим спілкуванням були повідомлення та дзвінки. І їх виявилося недостатньо. Вона питала про дівчат у кампусі. Вбила собі на думку, ніби вони фліртують зі мною. Я сміявся і відповів, що, навіть якби це було правдою, я б ніколи не зрадив її. Але вона не здавалася до кінця переконаною. Суть у тому, що Пейдж думала, ніби втрачає мене. Вона хотіла, щоб я був удома – з нею. Я й уявити не міг, до чого вона опуститься, яку пастку приготує, щоб отримати бажане. І я, як ідіот, потрапив у неї. За цю помилку мені доведеться розплачуватися все життя. Переклад групи http://vk.com/fashionable_library.